Гвардійська громада
Хмельницький район, Хмельницька область

Гвардійська територіальна громада - Офіційний сайт

Розділ 1. Загальні положення

Стаття 1. Загальна характеристика територіальної громади.

1. Гвардійська територіальна громада є об’єднаною громадою територіальних громад сіл: Гвардійське, Доброгорща, Нафтулівка, Немичинці, Райківці, Жучківці, Олешківці, Гелетинці, Чабани, Данюки, Хоминці (далі територіальна громада).

2. Адміністративним центром територіальної громади є село Гвардійське

Стаття 2 . Географічне розміщення

1. Територіальна громада розміщена:

2. Відстань від адміністративного центру громади до населених пунктів, які входять до її складу дорогами з твердим покриттям:

1. Гвардійське – Доброгорща – 5 км.

2. Гвардійське – Нафтулівка – 4,5 км.

3. Гвардійське – Немичинці – 5 км.

4. Гвардійське – Райківці – 4 км.

5. Гвардійське – Жучківці – 10 км.

6. Гвардійське – Олешківці – 14 км.

7. Гвардійське – Гелетинці – 12 км.

8. Гвардійське – Чабани – 15,1 км.

9. Гвардійське – Данюки – 19,3 км.

10 Гвардійське – Хоменці – 14,7 км.

3. Територіальна громада межує з:

1) Північного сходу – Малиницькою  громадою Хмельницького району;

2) Північного заходу – Чабанівською (Чабани, Данюки, Хоминці)  громадою Хмельницького району;

3) Півночі – Водичківською (Климківці) громадою Хмельницького району;

4) Сходу – Райковецька громада Хмельницького району;

5) Південного заходу – Хмелівська громада Городоцького району;

6) Півдня – Москалівецькою громадою Ярмолинецького району;

7) Заходу – Жучковецька (Жучківці, Олешківці) громади Хмельницького району.

5. Межі території юрисдикції громади визначаються на карті, що є додатком до цього Статуту.

6. Територія громади становить 171,0 квадратних кілометрів.

Стаття 3 . Коротка історія становлення

1.    Село Гвардійське

У 1954 році, про те, свідчить привілей Стефана Баторія,землі населеного пункту дістались галицькому підкоморному Миколі Гербурту.Він здудував невеличке місто-фортецю давши йому назву Фельштин. У ХVст. село пограбоване татарами.Землі перейшли до родини Стадноцоких, а згодом родині Граб’янків.   У 1946 році село перейменовано на село Гвардійське. Село Гвардійське знаходиться  в західній частині Хмельницького району. До 1931 року Фельштин був центром Фельштинського району Після укрупнення районів ввійшов до складу Городоцького району. Після змін в адміністративного районування село числилось у Ярмолинецькому районі, Чорноострівському та Хмельницькому районах.

2.  Село Доброгорща

У ХІ столітті село Доброгорща мала назву Трясівці. Село входило до Київської держави, пізніше до Галицько-Волинського князівства. У 1240 році Монголо-татарська орда Батия зруйнувала село. У другій половині ХV ст село попало під владу польської шляхти. Землями заволодів польський шляхтич Доброгорщанин. З цього часу панський маєток і населений пункт носить назву Доброгорща.

3. Село Немичинці

Про час заснування села не збереглося ніяких даних. З історії відомо, що цю місцевість з давніх часів населяли східні слов’яни. Топонімічна назва Немичинці в друкованих джерелах не пояснюється. За не перевіреними переказами місцевого населення назва походить від такого випадку. Жителям села в Давнину запропонували взяти участь в будівництві церкви в селі Фельштин (тепер Гвардійське). Жителі відмовились, пояснюючи це тим, що вони не ченці (не монахи), щоб будувати церкву. Переміщення слів у фразі ми не ченці на «не ми ченці» та їх сполучення і дали назву «Немичинці». До жовтневої революції село входило до складу Фельштинської волості Проскурівського повіту Подільської губернії. Після революції до 1930 року село входило до складу Фельштинського району.

4.    Село Нафтулівка

У другій половині ХV ст. землі села попали під владу польської шляхти.Землями заволодів польський дворян Масловський. На честь свого сина Нафтула він і почав будувати містечко  назву якому дав Нафтулівка.   

5.   Село Райківці

Виникло в ХV ст. із населення що проживало в поселені під назвою «Чарки» що утворилось в ХІV ст.  Поселення це знаходилось на віддалі 2 км. від центра сучасного села Гвардійське (колись Фельштин), в так званій Ліщинській долині при витоці річки Смотрич.Саме поселення було розміщене в болотистій місцевості, яка в великій мірі впливали на здоров’я людей. Про походження появи села є три думки: перша – назва села народилася від слова «Рай», яким називали колишні жителі села нове місце поселення села після епідемії чуми. Друга – назва села Райківці походить від польського слова «райця», що означає «радник», член виборчої Ради Магістрату. Нащадки райце – райки, звідси село де жили ці нащадки, одержало назву – Райківці. Третя – назва Райківці походить від слова «раківці», бо село розміщувалось в долині річки Смотрич, багатою раками.

У Райківцях був оборонний завод. Один з останніх володарів Райковець, наслухавшись оповідок про алхімічні спроби, наказав зрівняти замок з землею, від нього залишилось кілька старих дерев.

6.  Село Жучківці.

Перша згадка про село Жучківці припадає на ХVІ ст. Назва села походить від першого поселення на території села на прізвисько Жучок, звідси – Жучки , пізніше – Жучківці.

Село Жучківці розташоване у верхів’ї річки Смотрич, притоки річки Дністер . Рельєф горбистий, грунти в основному чорноземні, а на значній частині суглинясті.

В 1895 році в селі побудовано Свято-Михайлівська православна церква.

В 1905 році Жучківці належали Журавському. В листопаді 1917 року жителі села розгромили маєток Журавського, а майно поділити між собою. Двоповерховий панський будинок зберігся до даного часу в занедбаному стані.

Село Олешківці має польське коріння, тому більшість населення говориить на діалектній польській мові. Олешківці доволі старе село, йому близько 500 років, але його назва була іншою, а саме «Воронувка», всі жителі села католики, тому в їхні обов’язок входить відвідувати костел «Костел непорчного серця Діви Марії». Після відміни кріпосного права було зруйновано панське помістя. Зараз на місці зруйнованого панського двору не залишилось абсолютно нічого.  

7.  Село Гелетинці

Село складається з трьох поселень: Великі Гелетинці (колишні Бевзи) розміщалися спочатку в урочищі Єврейська долина до перенесення в ХVІ ст. на теперіщнє місце. Малі Гелетинці – давня назва «Лапаївка» перенесено в ХVІІ ст.  з горбів Пісківня  що прилягають до села Пвликовець Волочиського району. Села перенесені на теперішнє місце після того, як в 1615 році татарський хан став табором в місті Фельштин, і розорив довколишні села. Третє поселення Висварівка – поселення висварене у Доброгорського пана. Село Гелетинці походить від слова «Гелетки», дерев’яні мірки для зерна, які виробляли мешканці села в які вміщалось 32 кг. зерна. Село Гелетинці Подільської губернії Проскурівського повіту Чорноострівської волості засновано в кінці ХVІ ст.  і належало до Фельштинського маєтку Гербургів. В 1772 році в селі був побудований Храм Святої Анни, а 1861 році відкрито церковно-приходську школу.

8.     Село Чабани, Данюки, Хоминці.

За переказами, в середині ХVІІ ст., на північ від села Чабани лежало велике городище Чабан, але під час навали кримських татар та турків в 1666-1667 роках це городище було зруйноване.

Про існування такого городища підтверджують речі, що виорюються, викопуються та вимиваються водою з північної сторони села, на лівому березі річки Плоскої. Тут жителі часто знаходять глиняний посуд, цеглу, червону черепицю, люльки, монети та інші речі.

За іншим переказом назва села Чабани походить від того, що на цьому місці в давнину пастухи (чабани) випасали отари овець. 

Після зруйнування татарами городища Чабан, на південь від нього утворилось маленьке поселення (приблизно в кінці ХVІІ ст.), що дістало назву Чабани. За переказом першими жителями сіл Чабани, Данюки, Хоминці можливо були переселенці із села Олешківці Хмельницького району.

Існує легенда  і про те, що не всі жителі городища Чабан були знищені кримськими татарами та турками. Тих хто залишився живий, вразила важка інфекційна хвороба (можливо чума, холера…). Рятуючись від хвороби невелика кількість жителів поселення перейшла річку Плоску, попередньо викупавшись в ній, та заснувала село Чабани на правому березі річк Плоскої (кінець ХVІІ ст. – початок ХVІІІ ст.).

Протягом ХVІІІ ст. такі ж поселення утворюються на місці теперішніх сіл Хоминці та Данюки.

В кінці ХVІІ ст. на початку ХVІІІ ст. села Чабани, Данюки та Хоминці в різний час належали польським панам Скібницьким, Маковським, Данкевичам. Від прізвища Данкевич пішла назва села Данюки.       

 

Стаття 4 . Принципи здійснення місцевого самоврядування у громаді

1. Місцеве самоврядування на території громади базується на принципах, передбачених Конституцією України та Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

2. У своїй діяльності сільська рада, сільський голова, депутати ради, інші органи та посадові особи, що формуються чи призначаються радою дотримуються додатково таких принципів:

1) Максимальної ефективності - рішення, що готуються чи ухвалюються мають бути максимально ефективними серед можливих альтернативних рішень;

2) Сталості - використання ресурсів територіальної громади не може шкодити наступним поколінням;

3) Екологічності - при прийнятті рішення має забезпечуватись його мінімальний негативний вплив на наколишнє природне середовище;

4) Відкритості - рішення готуються та розглядаються відкрито, не може бути жодного рішення закритого від громадськості;

5) Громадської участі - підготовка проектів та прийняття рішень, особливо тих, що стосуються планування та використання ресурсів громади мають відбуватись за умов широкого громадського обговорення та врахування інтересів громади;

6) Єдності – всі рішення, що приймаються  мають забезпечувати єдність територіальної громади, позитивно  впливати на розвиток усіх поселень , що входять до складу громади з метою вирівнювання якості життя та можливостей для усіх жителів громади. .

3. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи несуть відповідальність перед територіальною громадою за порушення, викладених у частині 2 цієї статті принципів.

Стаття 5 . Система місцевого самоврядування у громаді

1. Систему місцевого самоврядування у громаді складають органи та посадові особи, що обираються, створюються або призначаються відповідно до закону та цього статуту.

2. Носієм права місцевого самоврядування є Гвардійська територіальна громада, яка включає усіх жителів сіл, що входять до складу громади.

3. До системи органів місцевого самоврядування у громаді належать:

1) рада громади – Гвардійська сільська рада;

2) голова громади – Гвардійський сільський голова;

3) виконавчі органи громади – виконавчий комітет Гвардійської сільської ради.

4) старости сіл – Райківці, Жучківці, Гелетинці, Чабани.

4. В територіальних одиницях, за рішенням ради громади можуть створюватись територіальні підрозділи виконавчих органів ради громади.

В територіальних одиницях можуть створюватись органи самоорганізації населення, які наділяються частиною повноважень виконавчих органів ради громади та відповідними ресурсами.

5. Повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються законом.

6. Органи та посадові особи місцевого самоврядування у своїй діяльності керуються законами України, цим статутом та рішеннями селищної ради, прийнятими відповідно до власної компетенції та цього статуту.

Стаття 6 . Об’єднання та асоціації

1. Сільська Рада (далі - Рада) за власною ініціативою, або за ініціативою громади, в порядку визначеному законом та цим Статутом може об’єднувати зусилля з органами місцевого самоврядування сусідніх територіальних громад для вирішення спільних завдань в рамках співробітництва територіальних громад.

2. Рада, на підставі закону, за результатами та на основі публічного обговорення, в інтересах розвитку територіальної громади може приймати рішення про об’єднання з суміжними територіальними громадами в єдину об’єднану громаду.

•3.  Рада, сільський голова, у порядку встановленому законом, можуть вступати в договірні відносини з органами місцевого самоврядування територіальних громад України, громад(муніципалітетів) інших країн або їх асоціаціями, входити до всеукраїнських, регіональних асоціацій органів місцевого самоврядування, міжнародних асоціацій .

Стаття 7 . Взаємовідносини органів та посадових осіб місцевого самоврядування громади з громадськими організаціями, політичними партіями, іншими об’єднаннями

1. Органи і посадові особи місцевого самоврядування взаємодіють з політичними партіями, громадськими, релігійними організаціями, іншими легалізованими відповідно до чинного законодавства України об’єднаннями на засадах рівності, безсторонності , виключно в інтересах територіальної громади.

2. Надання переваг, чи встановлення обмежень для діяльності політичних партій, громадських організацій та інших об’єднань громадян в межах території юрисдикції  ради не допускається.

Стаття 8. Добросусідство

1. Територіальна громада у стосунках із суміжними територіальними громадами дотримується принципів добросусідства та партнерства.

2. Органи місцевого самоврядування територіальної громади дбають про збереження довкілля на зовнішніх межах територіальної громади та здійснюють необхідних кроків для узгодження із суміжними громадами рішень щодо використання земель у примежовій зоні, допомагають фізичним та юридичним особам, що користуються ресурсами територіальної громади та суміжних громад у вирішенні питань з органами місцевого самоврядування таких громад..

3. Рада громади може ініціювати утворення координуючого органу з питань добросусідства разом із радами суміжних громад.